top of page

«В русской мовѣ значи́тъ..», вид. 1627 р.

Одна зі сторінок «Лексикону славенороського», створеного українським культурним діячем, уродженцем Галичини Памвою Бериндою (1560 – 1632) між 1603 і 1607 рр. Так напочатку XVII століття виглядала «руська мова» у порівнянні з церковнослов'янською.




Благое – доброє (суч. укр. добре)

Благо – добро (добро)

Антоніми: негаразд, недобре (негаразд, недобре)

Благоволение – уподобає (в/уподобає)

Благоволенне – приязне (приязне)

Благоволительный – добротний (добротний)

Благоволю – Зеволяю, кохаюся альбо зичу (бажаю, кохаюся або зичу)

Благовременно – в добрий час (в добрий час)

Благовосприемлю – вдячне приймую (вдячно приймаю)

Благоверие – добрая віра (хороша/добра віра)

Благовестие – добрая повість, приязнь (добра звістка, приязнь)

Благовенство – учтивость (учтивість)

Благодарение – дякованє (подяка)

Благодарен – вдячен (вдячний)

Благодарствен – подячливий альбо вдячний (вдячний)

Благодарственне – найвдячний (найвдячніший)

Благодару – дякую (дякую)

Благодатель – добродій (добродій)

Благодателен (ласкавий)


 

Джерело: Памво Беринда. Лексикон славенороський. 1653, с. 14.

Comments


bottom of page