«Оных скотов за Днепр к гетману»: як Росія перетворила правобережну Україну на пустелю.



1711 року гетьман Пилип Орлик (1672 – 1742) вирушив з Бендер на правобережну Україну задля звільнення її від московських військ. Залучившись підтримкою поляків і татар на бік Орлика стали і правобережні козаки з місцевим населенням, що стало неабиякою проблемою для москалів. Князь Дмитро Голіцин писав Петру I:


"Такожде В. Величеству доношу, что весьма черкасы нам не безопасны по нынешнему времени, дабы неприятелю не поддались, и так ныне в Немирове и в Бреславе от них показалось, что без всякой противности оные замки воеводе Киевскому отдали, такожде и по другим деревням, которые во околичности Бреславля и Немирова, с доброжелательством неприятелям провиант дают и от них не бегут";


Населення не турбували навіть татари, які не чинили ніяких грабунків і не брали нікого в полон. Князь Григорій Довгорукий повідомляє:


"Султан, ханский сын, и воевода киевский около Немирова обретаются. Которые, кроме провианту и фуражу, полону не берут и никакого разорения, как в наших краях в Украине, так и в здешних местах, не чинят, токмо поступают факциями; знатно, что хотят прельстить поляков и казаков к своей стороне";


Боячись що українське населення почне приставати до війська Орлика, Михайло Голіцин пропонує «выгнать» все населення правобережної України до лівобережжя та Росії:


"Прошу В. В. указу: здешних жителей и в домах их изволите-ль жить или за Днепр выгнать, понеже бо сей бок, кроме Белоцерковского полку, весь был в измене; и ежели паки учинится приход неприятельский в здешний край, чтоб к нему такие легкомысленные воры паки не пристали";


Ідея чергової депортації (подібне вже було за тої ж причини у 1678-1679 роках) правобережців на лівобережжя Петру I припала до душі. Назвавши українців «скотом» все населення правобережжя було депортовано до Гетьманщини, а частину загнано в кріпаки і «в подарок» відправлено князу Голіцину до Петербурзької губернії. Колись квітучий край перетворився на мертву пустелю:


"Здесь заднепрская Украина вся было к Орлику и воеводе киевскому пристала, кроме Танского и Калагана, но оною изрядно наши вычистили, и оных скотов иных за Днепр к гетману, а протчих, чаю, в подарок милости вашей в губернию на пустые места пришлем".


Під час згону на очах у людей палили і їх хати. За словами Голіцина ця ідея належала запроданцю Івану Скоропадському, який запропонував "жилья их попалити и пусто оставляти".






 

Джерела:

[1] Мышлаевскій: «Сборникъ военно-историческихъ матеріалов», С.-Петербургъ, – 1898, – с. 47.

[2] Те саме, с. 49.

[3] Те саме, с. 81.

[4] "Письма и бумаги императора Петра Великого", М., 1962–1992, – Т.11, – Вып.1, – с. 216.

[5] Материалы для отечественной истории / Изд. М.Судиенко. К., 1855. Т.2: Письма к гетману Скоропадскому.