Самостійність української мови та народу, 1788р.

За думкою російського слобідського історика та статистика Івана Переверзєва (1745 – 1794), українці є самобутнім та дуже несхожим на росіян народом, а українська мова – окремою слов'янською мовою:



"Сие роковое отделение Южныя от Северныя или Великия России преобразовало навсегда оные жители так, что из того явилась как будто бы иноплеменная (не слов'янська) какая нация; от сего произошел Малороссийский украинский диалект (слов'янського кореня), как удельный язык Славенского племени".


На українців, правда, Переверзєв дивився звисока, вважаючи, що своїм існуванням все українське має завдячувати «отделением от Великия России» і змішанням з іншими народами, а також зіпсуванням «прародительского Российского языка». Для свого часу (та й для сьогодення) це була досить поширена теза серед російських публіцистів – вважати українську мову «зіпсованою російською», і думати, що це саме українці від когось відділилися. Свій же народ подібні історики сприймали за «чистих» і «справжніх» слов'ян, які "ніколи і ні під ким не були".


 

Джерело: И. Переверзев, "Топографическое описание Харьковского наместничества", Харків, – (1788), – вид. 1888, – с. 6.