102-річний Данило Герасимович Гарбуз (1760-1862) зі Слов'янська розказує про козацький Донбас, Гетьманщину, москалів, українську мову та інше.
"Ото до Багмута, та до Маронполя скрізь запорозька земля. <...> Москалів тоді й не було тут; і не побачиш було москаля, а все наші: руський народ, руський народ, а москаля тут не було. Се земля хахлацька, з-покон-віку, а не московська. Тут була Гатьманщина. Се наші землі були — а москаликів і не було. Тільки козаки та Запорозці. То було Запорозці було звуть нас Гатьманці, а ми їх Запорозцями. Як не було москалей, то лучче жили. Се ви і понавозили їх сюди. Та такі ж погані були ті москалі: волосся йому розкудовчане, пика не вмита, та такі неприбрані, та так і сідають обідати. Та й лопають же, Господи! <...> Над нашу мову й нема луччої. А піди — Рассії захопи — вже не той щот. І тобі правди не скажить, не тільки що! Он ходили ми в Вороніж. То де наш народ живеть, то гарно й говорять, а де москаль... ге! хоч покинь. Такі!".
Джерело: Журнал «Основа», 1862 (травень), — С. 93, 96, 97.