В 1809 році московські шизоїди розповсюджували своє "трієдінства" і "панславізм" ще й на західних слов'ян — поляків, що означало для них лише розширення своєї імперії шляхом перетворення інших народів на простий етнографічний матеріал задля укріплення пануючою кацапської народності.
За думкою російського історика Степана Русова (1768-1842) польська мова є лише "іспорченим рускім", а державна окремішність Польщі це результат західного впливу. Ця книга, доречі, дуже сподобалася імператору Олександру I який врешті і наказав надрукувати її за державний кошт.
"Язык Поляков есть Русский чрезвычайно перемешанный с Латинским. Езуиты, вводя религию и нравы Римские в Польшу, так исказили Польский язык. <...> Все начальные Польские слова суть или Русские или Славянские. <...> Во многих местах России, я думаю найдутся диалекты (наречия) Русского языка, которые едва ли будут для Россиянина, сего понятнее. <...> Из Поляков и Россиян не могло бы быть двух Государств, если бы не разделили их Греки и Езуиты крещением с различными обрядами и правилами нравственности";
Джерело: Русов Степан. Волынские записки. – Спб., 1809. – С. 110-114.