"Як з'ясувалося, найбільш проукраїнським виявився Стародубський повіт. Уже на першому засіданні переобраного на основі нового законодавства Стародубського земства 24 листопада 1917 р. було заслухано питання про приєднання до УНР. Доповідь зробив голова Стародубського українського товариства Ф. Кибальчич. Питання не викликало суперечок серед гласних, і після невеликого обговорення була ухвалена резолюція: “...Визнати: а) Стародубський повіт входить до складу автономної України; б) що вироблення закону о межах автономії відноситься до компетенції Всеросійських Установчих Зборів і в) визнати участь у виборах до Українських Установчих Зборах”. <...> 25 листопада вона (Стародубська міська дума) відмовилась обирати делегата на Велику Білоруську Раду, мотивуючи це тим, що Стародубський повіт уже приєднався до України".
Джерело: "1917 рік на Чернігівщині: історико-краєзнавчий нарис", Чернігів, – 2003, – с. 55.