top of page

Вірші на жалісний погреб Сагайдачного, 1622 р.

За Олега Роського монархи гуляли

І по морю човнами Царград штурмували.

Їхні предки із роським монархом хрестились -

З Володимиром, — стійко у вірі лишились

І ту віру несхитно тримають, статечно,

Бо за неї вмирати готові конечно.

У тім війську стрічали і князя, і пана,

Не одного з них мали провідцю-гетьмана.

І Петро Конашевич гетьманив на славу,

Його рицарство знають усюди по праву.

Запорозькеє військо — належить вважати —

Для вітчизни потрібне, пора це вже знати.

Україна тим військом себе захищає,

Де ж нема запорожців — татарин гуляє.


Касіян Сакович. 1622.







 

Джерело: К. Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного. 1622.

Comments


bottom of page