Штурмуючи Київ (5 – 8 лютого 1918), більшовицькі війська використовували й тогочасну артилерію, якою дуже полюбляли бити по цивільних об'єктах. Однією з цілей став шестиповерховий дім родини Грушевських, який було знищено вщент. Сам Михайло Грушевський (1866 – 1934) писав про це так:
"25 січня під час бомбардування Києва большевики запальними снарядами розстріляли дім, де я жив, – наш фамільний дім, побудований десять літ тому за гроші, полишені батьком. Кільканадцять запальних снарядів, що влетіли один за другим до нашого помешкання й сусідніх, за кілька минут обернули в одно огнище весь дім. Згоріли мої рукописі й матеріали, бібліотека і переписка, колекції українських старинностей, що збирав я стільки літ, збірки килимів, вишивок, зброї, посуду, порцеляни, фаянсу, окрас, меблів, малюнків. Довго було б оповідати, і прикро навіть згадувати. Ніякі сили вже тепер не вернуть його…".
Але «архітектори України» не соромилися. Червоний командир Михайло Муравйов (1880 – 1918), представник «братського народу» з Нижньогородської області та винуватець розстрілів у Києві (1, 2, 3, 4, 5) телеграмував Леніну:
"Я велел артиллерии бить по самым высоким и богатым дворцам, по церквям, попам, монахам. Я зажёг снарядами огромный дом Грушевского, и он в течении трёх суток горел, как яркий костер. Сотни офицеров и юнкеров были беспощадно убиты".
Джерело: "М. Грушевський. На порозі нової України", Львів, – 2007, – вид. «Світ», – с. 226-227.